З приходом весни хлопці і дівчата, старі і малі йшли до весняного лісу, де піснями і танцями, гаївками, хороводами славили воскресіння природи, її відродження, розквіт. Возвеличували життєдайну силу сонця як першооснову життя. На весну припадали Великодні свята, і тоді найбільше проводилось цікавих ігор як для дорослих, так і для дітей протягом трьох днів. Ігри, які проводились у ці свята, поділялись на парубочі, дівочі, дитячі, змішані і загальні. Істотним моментом народної гри є також її мовна сторона – словесно-речитативний супровід (примовки, заклички тощо).
Українські народні ігри живуть в народі з давніх-давен. Вони формували характери дітей, розвивали мову, пам’ять, школу рухів. Народні ігри є засобом ознайомлення дітей з особливостями життя народу, його традиціями. Наявність дидактичного завдання (завдань) підкреслює спрямованість навчального змісту гри або вправи на розвиток у дітей пізнавальних психічних процесів. Його визначає вихователь відповідно до програми розвитку дошкільників.
Пізнання спочатку найпростіших, а потім складніших способів дій з іграшками та предметами задовольняє дитячу допитливість, дає дитині радість успіху. Перші записувачі та збирачі українських народних ігор з’явилися в XIX ст. Це етнографічні праці Н.Маркевича, П.П.Чубинського, О.В. Все це зумовило вибір теми курсової роботи – «Вплив народних рухливих ігор на формування фізичних та моральних якостей». «Вправляти дітей у класифікації геометричних фігур за двома ознаками — величиною та кольором» тощо.
Водночас гра є могутнім виховним засобом, у ній, за словами К. Ушинського, реалізується потреба людської природи. Українські народні ігри відображають соціальне життя кожної епохи. Вони збереглися і дійшли до наших днів із глибокої давнини, передаючись з покоління в покоління.
Щоб зберегти все багатство народної фізичної культури, або, точніше, надати нового імпульсу розвиткові народних рухливих ігор, потрібно ширше застосовувати їх у виховному процесі з дітьми дошкільного віку. Звичайно ж, народні рухливі ігри займають чільне місце у фізичному розвитку дітей, зміцненні їхнього здоров’я, формуванні здорового способу життя. За допомогою ігор у них закріплюються та вдосконалюються вміння і навички з основних рухів (ходьби, бігу, стрибків, лазіння, метання, рівноваги), розвиваються фізичні якості (сила, спритність, https://pravda.cn.ua/eksperti-vidpovili-jakim-onlajn-rozvagam-nadajut-perevagu-ukrainci/ гнучкість, витривалість). Останнім часом активно відроджуються культурні цінності нашого народу, які донедавна були забуті та викоріненні зі свідомості українців. Одним із таких культурних надбань є народна гра, яка відображає характер, темперамент, почуття, побут, звичаї українців. Народні рухливі ігри – неоціненний виховний скарб, який залишили нам наші прадіди. У результаті життя й побуту мільйонів людей протягом віків в Україні сформувалися самобутні народні ігри, які шліфувались і перевірялись досвідом людей багатьох поколінь.
“Пісня, Танець Чи Марш?” Гра Для Дітей Дошкільного Віку. Зоря К. М.
У таких іграх використовують дидактичні іграшки (мозаїку, кубики), реальні предмети, різноманітний природний матеріал (листя, плоди, насіння). Під час ігор із предметами та іграшками діти ознайомлюються з їх властивостями та ознаками, порівнюють, класифікують їх. Поступово їхня ігрова діяльність ускладнюється, вони починають вирізняти, об’єднувати предмети за однією ознакою (кольором, формою, призначенням), що сприяє розвитку логічного мислення. Вони пускали плоти, робили дерев’яні кораблики, а також полюбляли грати в ігри, які копіювали від старших.
Е) ігри комічного характеру – «Ледачий Гриць», сюди ж можна віднести гойдання на гойдалках, катання на саморобних каруселях, лазіння по гладенькому стовбуру. За допомогою народних ігор діти опановують перші елементи грамоти, вивчають напам’ять вірші, скоромовки, лічилки. Окремі ігри – «Деркач», «Піжмурки», «Цурка» – окрім рухів розвивають і математичні здібності. В умовах сьогодення фізичне виховання в дошкільних навчальних закладах спрямоване на досягнення фізичної досконалості, тобто високого рівня здоров’я, фізичного розвитку і фізичної підготовленості.
Рухлива Гра: «Пройдись, Як…»
Відгадування загадок, виконання доручень, ігрових завдань, вияв кмітливості є результатом гри і сприймається дитиною як досягнення. Не загубіть ваші ігри – увійдіть чи зареєструйтеся, щоб зберегти їх назавжди. «Як дитина бігає і грається, так їй здоров’я усміхається», – стверджує прислів’я.
Музична Гра “Потяг”
Виявити специфіку методики проведення народних рухливих ігор з дітьми дошкільного віку. Зареєструйтесь на сайті (1 хвилинка часу) або увійдіть під своїм іменем за допомогою кнопок соц-мережі Fb. Після реєстрації на нашому сайті, для вас будуть відкриті всі можливості сайту. Коментарі і повне право на всі категорії та інші функції. Основна відмінність між дидактичними іграми та дидактичними вправами полягає в тому, що виконання ігрових правил спрямовується ігровими діями, за допомогою яких діти реалізовують ігровий задум. Вони складають основу дидактичної гри — без них неможлива сама гра. Багатющий ігровий матеріал, створений народом, знайомить дітей з традиціями, звичаями, привчає їх до праці, вчить шанувати працю, створює основу для розвитку патріотичних почуттів.
Ось чому дитячі ігри пройшли століття, захоплюючи не одне покоління своєю практичністю і природністю. Розробити методичні рекомендації щодо використання народних рухливих ігор з фізичного виховання. Завдяки ігровим діям діти реалізовують свої ігрові задуми. Без підпорядкованих певним правилам дій неможлива гра. Наявність дидактичного завдання (або кількох) підкреслює спрямованість навчального змісту гри на пізнавальну діяльність дітей. Дидактичні та ігрові завдання відображають взаємозв’язок навчання і гри.