Тонн польовошпатних концентратів на рік. Після Третього поділу Польщі (1795 р.) переважна частина території області увійшла до складу Волинської губернії, центром якої з 1804 року став Житомир. Розвивається фізкультура і спорт. Обласна організація Спілки художників України об’єднує майже 50 високопрофесійних спеціалістів різних жанрів образотворчого мистецтва, твори яких експонувалися не лише в Україні, а й за її межами. У добу неоліту (VI-IIІ тис. до н.е.) на території Житомирщини було відомо понад 40 неолітичних поселень. В умовах структурної перебудови економіки впровадження бізнесу є нелегкою справою. Поступово підприємства області стабілізують свою роботу, а половина з них нарощують обсяги виробництва.

В області зосереджені значні потужності з виробництва фарфоро-фаянсового посуду, лляних тканин, панчішно-шкарпеткових виробів, льоноволокна, металорізальних верстатів, пиломатеріалів, паперу, хімічних волокон та ниток. Житомирщина – земля прадавня, древлянська, житницька. Розкинулась вона довкола Житомира, знаного з часів Київської Русі, міста, що відзначило свій одинадцятивіковий ювілей. Цей край чудовий будь-якої пори року, та особливо привабливий влітку, коли пишним золотим колоссям вкриваються його поля, синім килимом стелиться льон. Куди не кинь оком – зачаровує багатобарвне вбрання мальовничої поліської природи. Унікальним є родовище кварцитів, де сконцентровано майже 89% усіх загальнодержавних запасів.

Ця сировина використовується у виробництві вогнетривів для футеровки доменних печей і приготування феросплавів. Житомирщина забезпечує потреби України в титановому концентраті, постачає його на експорт. У рудному масиві, крім ільменіту, титану, присутні рідкоземельні елементи; ванадій, скандій, гафній, торій, які користуються значним попитом на світовому ринку. У більшості ільменітових родовищ зустрічаються апатити. Поклади цієї сировини становлять понад 85% усіх розвіданих запасів України. Перспективним є родовище мармуру, що має рисунок надзвичайної краси, добре полірується. Це чудова сировина для виробництва облицювальної плитки, мармурової крихти, смолодоломитів для металургії, різних видів флюсів та наповнювачів, а також мінеральних добрив.

Запаси декоративно-облицювального каменю (лабрадорит, граніт, габро), що користується великим попитом у нашій країні та за кордоном, практично не обмежені. Розвідані поклади лабрадоритів і габро в області становлять 86% запасів цього каменю в Україні. Це визначає необхідність прискореного розвитку каменедобувної і каменеобробної промисловості. Область багата на природні ресурси. Мінерально-сировинний потенціал представленний облицювальним каменем, мармуром, самоцвітами, сировиною для металургії та будівельної промисловості, вапняками, бурим вугіллям, торфом. Розвідані запаси лужних каолінів, їх обсяги і кількість дозволяють виробляти до 0,5 млн.

Поряд з вирощуванням зернових і зернобобових культур, цукрових буряків, картоплі, овочів, виробництвом молока, м’яса та яєць область посідає провідне місце серед Інших регіонів України з вирощування хмелю (77% загальних державних обсягів виробництва) і льону-довгунця – 29%. Виробництвом сільськогосподарської продукції в області займається 721 сільськогосподарське підприємство, 638 фермерських господарств, 7,2 тис. Індивідуальних селянських господарств та близько 340 тис.

Житомирська область

Крім цього, є пункти пропуску на залізничних станціях в Овручі і Коростені та авіаційний – у селищі міського типу Озерне Житомирського району. Область межує з Київською, Вінницькою, Хмельницькою, Рівненською областями України. Селекціонери Житомирщини активно працюють над створенням високопродуктивних сортів рослин та порід тварин. Ефективність їхнього застосування довели ряд господарств, зокрема агрофірма «Єрчики», ВАТ «Колодянський бекон» та інші, які отримують до 70 ц/га зернових культур, 700 ц/га цукрових буряків, 8 тис. Кг молока на корову, 400 г привісу свиней. В області працює 939 державних та 4 приватні загальноосвітні школи, 2 гімназії, 2 ліцеї, в яких навчається майже 205 тис. Інституціональні перетворення.

Довжина області із заходу на схід 170 км, із півночі на південь – 230 км. Вона розташована у двох природних зонах. Північна її частина – у зоні Полісся, південна – у межах лісостепу.

Особистих підсобних господарств. Під сільськогосподарськими угіддями зайнято 1599,8 тис. Промисловість з виробництва будівельних матеріалів нараховує понад 60 підприємств і об’єднань. Серед них – переважна кількість щебеневих кар’єрів, каменедробильних заводів, які розташовані в основному в Коростенському, Овруцькому, Новоград-Волинському, Черняхівському, Малинському, Олевському, Володарсько-Волинському Попільнянському, Житомирському районах. До послуг населення майже 4 тис. Область займає перше місце в Україні по запасах лісових ресурсів. Лісистість складає майже третину території.

Житомирська область

В експортних поставках найбільша питома вага припадає на текстильний одяг, мінеральні продукти, деревину та вироби з неї, папір та картон, продукти тваринництва та рослинництва, взуття. Основу імпортних надходжень в область складають мінеральне паливо, нафта та продукти її переробки, фотографічні та медичні прилади і апарати, машини та устаткування, текстиль. Основним джерелом інвестицій були кошти господарських суб’єктів – 67,0% загального обсягу.

Господарськими суб’єктами області здійснювалася з партнерами 88 країн світу. Тісні стосунки підтримувалися з країнами СНД та Балтії. Непогані зв’язки підприємства області мають з партнерами Італії, Німеччини, США та Чехії. Обсяг зовнішньої торгівлі становить 422,6 млн.

За Люблінською унією 1569 року, якою було оформлено об’єднання Литовського князівства з шляхетською Польщею у федеративну державу, територія Житомирської області в складі Правобережної України потрапила під владу Польщі. З утворенням феодальної держави – Київської Русі, древлянська земля однією з перших увійшла до її складу. У 907 році древляни брали участь у переможному поході Київського князя Олега на Візантію. З метою створення сприятливого інвестиційного клімату, 3 грудня 1999 року прийнятий Закон України “Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку в Житомирській області”. Пільгові умови забезпечуються як для національного, так і для іноземного інвестора. Тут жили і творили письменники Оноре де Бальзак, Михайло Коцюбинський і Олександр Купрін, драматург Іван Кочерга і кінорежисер Олександр Довженко, композитори Віктор Косенко та Михайло Скорульський, видатний український поет, перекладач, громадський діяч Борис Тен. Різноманітний тваринний світ області.

Територія, яку займає область, з давніх-давен заселена людиною, про що свідчать численні археологічні пам’ятки палеоліту. Виявлено залишки ранньопалеолітичної Житомирської стоянки, якій понад 100 тис, років. В області виробляється майже 9% усієї маслосироробної і молочної продукції, понад 3% кондитерських виробів України. На півночі області підноситься Словечансько-Овруцький кряж, утворений з докембрійських кварцитів. Найвища точка його сягає 316 метрів над рівнем моря. Наприкінці XIII і на початку XIV ст. Землі області увійшли до Литовського великого князівства.

Про здоров’я населення піклується понад 5 тис, лікарів. Профілактику, оздоровлення та лікування жителів здійснюють 4 обласні спеціалізовані центри радіаційного захисту населення, ЗО дільничних лікарень, 5 міських та 23 районні територіальні медичні об’єднання, 185 лікарських амбулаторій, 844 фельдшерсько-акушерські пункти. Значна питома вага сіножатей і пасовищ у структурі угідь області (22,4%) дозволяє господарствам утримувати понад 500 тис. Голів великої рогатої худоби (5,2% від усього поголів’я в державі). Хімічною промисловістю області виробляються волокна та нитки хімічні, вироби лакофарбові, вироби із пластмаси. Значні обсяги виробництва продукції галузі – на ВАТ «Коростенський завод “Янтар”» та «Ліктрави», СП «Житомирполісакс». На початку нашої ери слов’янські племена вже заселяли всю територію області.

Переважають хвойні породи – 60%, твердолистяні (дуб) і м’яколистяні (береза, вільха, осика) – по 20%. Загальний запас деревини становить понад 120 млн. Загальний середній приріст – 2,6 млн. Найбільшу лісистість мають Овруцький та Олевський райони, https://www.0372.ua/list/429954 де вона складає понад 60%. Область має кордон з Республікою Білорусь довжиною 280 км, в основному з Гомельською областю. На кордоні розташовано 2 пункти переходу – Майдан-Копищанський в Олевському і Виступовичі в Овруцькому районах.