Цікаво, що 40 із них належали перу священників. У Львові засновано Головну Руську Раду— першу українську політичну організацію, що виступала у ролі представника інтересів українців Галичини. 15 травня 1848 року накладом 4000 примірників вийшло перше число газети «Зоря Галицка»— першого національного часопису українською народною мовою в Україні.

• Антанта (франц. entente — згода) — військово-політичне угруповання.
• Західноукраїнська «Просвіта» не мала політичного характеру, була централізованою і деколи навіть фінансувалася урядом.
• Проявами національного пробудження Закарпаття стало зростання потягу до знань.
• На західноукраїнських землях; показати роль Головної руської ради в розгортанні українського національно-визвольного руху, з’ясувати історичне значення подій 1848 року на землях Західної України.
• Значне місце у книжці відведено дослідженню Київської Русі та її взаєминам із Візантією.

Національно-визвольний рух із культурно-просвітницького переріс у політичний, поставивши на порядок денний гасла самостійності України. Розгортання українського національного руху в західноукраїнських землях, спричинене загальноєвропейським революційним піднесенням, мало незворотний характер. Хоча після придушення революції й запанувала реакція, а більшість поступок українцям щодо їхніх національних прав було скасовано, проте розбурханий український рух влада придушити не змогла. Галичина стала справжнім українським П’ємонтом за аналогією з італійським князівством, яке було лідером у боротьбі за визволення італійських земель з-під іноземного гніту і їх об’єднання в одній соборній державі. Невдовзі український національний рух відродився знову, а досвід боротьби за свої права став у пригоді під час українських національно-визвольних змагань 1917–1921 pp. Характеризується піднесенням національно-визвольного руху в Західній Україні. Особливість національного відродження на західноукраїнських землях полягала в тому, що основним носієм української національної ідеї було духовенство.

На західноукраїнських землях, як і у Наддніпрянщині, розпочалося українське національне відродження. Цей процес започаткований на Закарпатті, а в перші десятиліття XIX ст. Поширився у Східній Галичині. В обох регіонах він був пов’язаний із просвітницькою діяльністю місцевого греко-католицького духівництва. У Північній Буковині українське національне відродження розпочалося у другій половині XIX ст. Діячів національного відродження на західноукраїнських землях прийнято називати будителями.

Таким чином в першій Державній думі була створена Українська Парламентська Громада, що складалася з 45 послів зі всіх 102 вибраних від України. Її головою був обраний адвокат і громадський діяч з Чернігова Ілля Шраг. Політичною платформою цієї парламентської групи була боротьба за автономію України. У квітні 1791 року Василь Капніст разом зі своїм братом Петром за дорученням українських патріотичних кіл (Новгород-Сіверського патріотичного гуртка) перебував у Берліні. Він вів переговори з представниками пруських урядових кіл, про можливість надання допомоги українському національно-визвольному рухові у випадку відкритого збройного виступу проти російського самодержавства. Поштовхом до відродження української національної ідентичності стали загальноєвропейські історичні зміни 18-го ст. Вони збудили в української еліти потребу знайти свою «українську правду».

Аби продемонструвати підтримку своїх вимог у краї, Головна руська рада зібрала 200 тис. Підписів за поділ Галичини на дві окремі провінції. Участь русинської делегації в роботі https://profootball.ua/uk/556657-detali-pro-match-ukrayina-italiya-de-i-koly-projde-prodazh-kvytkiv/ імперського парламенту дала змогу вивести українське питання на новий рівень. Саме відтоді до українців почали ставитися як до народу, котрий заявив про свої права.

Фактично «москвофіли» були підкуплені царизмом. 3 одного боку, вони орієнтувалися на самодержавство, а з другого, заперечуючи вільний розвиток українського народу, підтримували австрійську реакцію, проводили у життя цісарську політику. Можливо, єдине корисне, що вони зробили, – це боротьба з пияцтвом і утворення братств тверезості. «Москвофіли» об’єднували тих, хто орієнтувався у своїх політичних замірах на офіційно-урядові кола царської Росії. Жорстокий національний гніт викликав посилення національно-визвольного руху і на західноукраїнських землях.

Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях

Україці зазнавали дискримінації і у сфері мови та освіти. У 1923 році міністерство освіти Польщі заборонило вживати слова “ураїнець” і “ураїнський”, замість них запроваджувалися терміни “русин” і “руський”. У 1924 році вживання української мови було заборонено в усіх державних установах та органах самоврядування. Того ж року міністр освіти Станіслав Грабський провів у сеймі закон, який перетворював більшість українських шкіл у двомовнні з перевагою польської мови. Наступним кроком “Руської трійці” став підготовлений До друку збірник “Зоря” , який містив народні пісні, оригінальні твори гуртківців, історичні та публіцистичні матеріали. Лейтмотивом збірки було засудження іноземного панування, уславлення визвольної боротьби народу, оспівування козацьких ватажків – Б. Хмельницького та С.

З’ясувати причини розгортання революції 1848 – 1849 рр. На західноукраїнських землях; показати роль Головної руської ради в розгортанні українського національно-визвольного руху, з’ясувати історичне значення подій 1848 року на землях Західної України. Завдяки його клопотанням австрійський імператор Фердинанд І (правив у 1835–1848) видав закон, яким у Австрійській імперії ліквідовувалося кріпацтво, а селяни ставали вільними.

Заснував фонд для вбогих вдів і сиріт. Снігурського сприяли створенню атмосфери високої духовності та формуванню в Перемишлі культурно-освітнього осередку, який започаткував українське національне відродження в Галичині. Революція спричинила широкий розмах національно-визвольного руху в Східній Галичині, що поступово зазнавав все більшої політизації.

Історія[ред. | ред. код]

«Москвофіли» настільки не любили народної мови, що з радістю вітали Емський указ 1876 р. До речі, самі вони користувалися у побуті польською мовою, говорячи, що українська мова селянська, а німецької та російської вони не знали. Конституція — основний закон держави, що має найвищу юридичну силу і визначає її суспільний і адміністративно-територіальний устрій, виконавчу та судову владу й основні права та обов’язки громадян. 16—21 квітня 1917 р. — переговори в Петрограді між українською делегацією на чолі з В. Винниченком та представниками Тимчасового уряду щодо автономії України. Такі державні утворення, як Радянська Україна, Кубанська Республіка не були виразно національно-державними.

Їхня діяльність сприяла розширенню зв’язків краю з Галичиною та Наддніпрянщиною, з ідеями загальнослов’янського відродження в Чехії, Словаччині, Польщі, Сербії, Хорватії. Альманах було видано. Проте влада заборонила його поширювати.

Національно-демократична революція на західно-українських землях 1914–1923 рр. до проблеми концепту.pdf

Степан Бандера як крайовий провідник ОУН дав наказ на виконання рішення трибуналу. Акцією керував Микола Лебедь. Презентація створена на основі відкритих джерел з інтернету для ілюстрації матеріалів для самостійного вивчення теми в умовах дистанційного навчання. Одночасно з ними зорганізувалося і політично заангажоване духовенство, яке утворило консервативну, орієнтовану на Відень, партію -Католицько-руський союз. Західноукраїнська «Просвіта» не мала політичного характеру, була централізованою і деколи навіть фінансувалася урядом. Окупаційні війська — війська певної країни, що тимчасово перебувають на території іншої держави у зв’язку з її окупацією.

На чолі греко-католицької церкви з 1900 року незмінно стояв митрополит Андрей Шептицький. Його гуманізм, принциповість і широта поглядів здобули йому загальну повагу. У 1930 році він протестував проти “паціфікації”, але водночас засуджував “злочинну роботу українських терористів”.