Верховною Радою України, визначено, що Національна академія педагогічних наук України є самоврядною науковою організацією у сфері освіти, заснованою на державній власності. Яка здійснює фундаментальні й прикладні наукові дослідження та інноваційні розробки у сфері освіти, педагогіки та психології, бере участь у створенні наукових основ розвитку освіти з огляду на науково-технічний та соціально-економічний прогрес суспільства, національно-культурні традиції, а також світові тенденції розвитку та досвід іноземних країн. Стажування науково-педагогічних працівників може здійснюватися в закладах освіти, установах, організаціях та на підприємствах, а також в закладі освіти за місцем роботи науково-педагогічного працівника.

Однією з головних рис розвитку науки є її зближення із суспіль-ною практикою, виробництвом. На ранніх стадіях техніка і виробни-цтво суттєво випереджали розвиток науки. Вони давали науці вжеготовий матеріал для аналізу та узагальнення, ставлячи перед неюзавдання, які диктує практика. Розвиток науки в усьому світі характеризувався винят-ково високими темпами. На основі досягнень математики, фізики,хімії, біології https://suspilne.media/226575-300-storinok-poezii-z-53-krain-na-pidtrimku-ukraini/ та інших наук набули розвитку молекулярна біологія,генетика, хімічна фізика, фізична хімія, кібернетика, біокібернетикатощо. Новий переворот у системі культури відбувається в добу Відрод-ження, що охоплює XIV – початок XVII століть. Соціально-історичною передумовоюкультури Відродження було становлення буржуазного індивідуаліз-му, що приходить на зміну станово-ієрархічній структурі феодальнихвідносин.

Відповідно до статті 34 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” згідно з рішенням вченої (наукової, науково-технічної, технічної) ради наукової установи або вченої ради закладу вищої освіти наукове стажування може бути прирівняне до підвищення кваліфікації. У такому разі звіт підлягає затвердженню вченою радою закладу вищої освіти або вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою наукової установи. Метою підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та забезпечення якості освіти (пункт 3 Порядку). Між наукою і навчальною дисципліною є певні відмінності. Так, для теорії соціальної роботи головне полягає в пізнанні тієї галузі предметного простору, яка або зовсім не досліджена, або не дослід­жена достатньою мірою. Завдання навчальної дисципліни — донес­ти нагромаджені наукою знання до студентів у найсприйнятнішій і найдоступнішій відповідно до рівня їхньої підготовки формі. При цьому враховуються нахили студентів, їхня майбутня спеціалізація, місце професійної діяльності тощо.

“…цілісність будь-якої системи та її структури стає очевидною найчастіше тільки на тлі її змін у часі, коли зміна стану однієї з підсистем неминуче тягне за собою і зміну інших” [34, с. Системний підхід вимагає розгляду об’єктів, які розвиваються, на всіх етапах їх життєвого циклу, а саме від дослідження й обґрунтування розробки (1-й етап) до утилізації (8-й етап) . 3а пропозицією провідних вчених-освітян 4 березня 1992 року Президент України Л.Кравчук видав Указ про утворення Академії педагогічних наук як вищої галузевої наукової установи. На виконання Указу Президента Кабінет Міністрів України 16 червня 1992 року прийняв спеціальну постанову, в якій накреслювалися конкретні заходи, спрямовані на утворення Академії педагогічних наук (АПН) України. Організаційно-виховна функція соціальної роботи означає вияв гу­манного ставлення до людини. Причому в умовах соціальних потря­сінь, економічної кризи ця робота спрямована насамперед на тих, хто опинився в найскрутнішому становищі, — безробітних, пенсіонерів, інвалідів, біженців, бездомних, “важких” підлітків.

галузі педагогіки: загальна педагогіка, вікова

Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі. Педагогічна компетентність інтегрує різні види компетенцій, які розкривають загальні здатності педагога в різних сторонах педагогічного процесу. Мова йде про пізнавально-інтелектуальну, діагностичну, проектувальну, організаторську, прогностичну, інформаційну, стимулюючу, оцінно-контрольну, аналітичну, психологічну, соціальну, громадянську, комунікативну, рефлективну, творчу, методичну, дослідницьку компетенцію та інші. Принцип орієнтації на особистість – вибір змісту методів, форм навчання спирається на природну схильність студентів до пізнання, цілеспрямовано актуалізує їхні духовні потреби та інтереси, сприяє їх духовній самореалізації. Принцип реалізму передбачає орієнтованість випускника педагогічного закладу на досягнення реальних педагогічних цілей, оволодіння необхідними для цього засобами і методами. Перцептивні уміння допомагають розуміти інших (учнів, учителів, батьків).

Програми підвищення кваліфікації

До прикладу, виникла комісія Дніпрельстану. У 1924 році Михайло Грушевський повернувся до Києва та розпочав роботу в Академії. З його приходом розширилася діяльність українознавчих комісій, які були об’єднані в кафедру історії України під керівництвом професора. На початок 1917 року в Україні діяло близько 30 тисяч шкіл, у яких працювало 58 тисяч освітян. Система управління освіти була майже суцільно зрусифікована.

На основі медицини, педагогіки та психології виникли такі наукові галузі, як шкільна гігієна, медична психологія, нейропсихологія та ін. Гавриш виокремлено два рівні аналізу підходів до визначення структури готовності до професійної діяльності – загальнотеоретичний і професіографічний. До першого із зазначених віднесено підходи тих науковців (М. Дьяченко, Л. Кандибович, Л. Нерсесян, В. Пономаренко, В. Пушкін та ін.), які, розглядаючи готовність до діяльності з позицій психології праці, вважають, що її структурні компоненти є універсальними й не залежать від особливостей конкретних професій.

3а даними на початок 2000 р. Науковий потенціал Академії складав 1087 наукових працівників, серед яких 92 доктори і 347 кандидатів наук. Залежно від цільової установки і завдань спеціальності “Соці­альна робота” визначають її структуру, зміст, послідовність ви­вчення матеріалу. При цьому застосовують різноманітні форми й методи аудиторних занять, практики й стажування, самопідготовки й контролю. Тафінцева Світлана Ігорівна – викладач кафедри шкільної педагогіки та психології, аспірант Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Конспект лекцій “Наука у сучасному світі” допоможе учням та вчителям розширити та поглибити свої знання у сфері знань про науку. Документ, що видається за результатами підвищення кваліфікації тощо. Вищі навчальні заклади, що мають ліцензії, вносяться до Державного реєстру вищих навчальних закладів. За потреби інші документи (медичнийвисновокпро створення про створення особливих умов для проходження ЗНО, копію документа про зміну імені/прізвища, копію нотаріально засвідченого перекладу українською мовою документів, наданих іноземною мовою для реєстрації).

Теорія соціальної роботи виявляє і досліджує в цьому процесі суттєві, об’єктивно необхідні зв’язки і явища. Конкретні та повторювані соціальні процеси втілю­ються в результатах психологічного, педагогічного й управлінсько­го впливу на стан і поведінку особи, групи, спільності людей. Отже, коло питань, що становлять предмет соціальної роботи як науки, широке й різноманітне.

Керівником стажування у такому випадку рекомендовано призначати науково-педагогічного чи наукового працівника, який працює у суб’єкта підвищення кваліфікації за основним місцем роботи, має науковий ступінь та/або вчене звання і не менше 10-ти років досвіду роботи на посадах науково-педагогічних чи наукових працівників. У побудові суспільства на знаннях найважливіше значення мають фундаментальні науки, які утворюють саму основу наукового пізнання. Становлення нових досліджень фундаментального порядку знаменує наукові революції і впливає на розвиток світогляду.